- сконфужений
- —————————————————————————————сконфу́женийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сконфужений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сконфузити. 2) у знач. прикм. Який відчуває незручність, збентеження, зніяковілий. || Який виражає незручність, збентеження, зніяковілість … Український тлумачний словник
непишний — а, е, діал. 1) Скромний. 2) Негордий, простий. 3) у сполуч. з як. Засоромлений, сконфужений … Український тлумачний словник
сконфуженість — ності, ж. Стан за знач. сконфужений … Український тлумачний словник
сконфужено — Присл. до сконфужений 2) … Український тлумачний словник
збентежений — (який відчуває збентеження), зніяковілий, ніяковий, знічений, сконфужений; шокований Пор. збентеження 1), збентежитися … Словник синонімів української мови